"Носорог" - это уникальная пьеса аллегорий. Все действие происходит в одном из маленьких европейских городков, где люди как правило живут однообразной скучной жизнью, работают, ходят за покупками, влюбляются и расстаются, сплетничают. Однажды по улицам города пронесся носорог, этот огромный грязный зверь прошелся там где до этого ходили пешеходы. При этом огромный носорог крушит все что видит, люди разбегаются в панике, а животные начинают прибывать... "Меня за эту пьесу ругали из-за того, что...
Все кошки смертны. Сократ смертен. Следовательно, Сократ — кошка.
Жан. Кожен дихає як може! Вам не подобається моє дихання, а мені — ваше.
Беранже. Алкоголь — чудовий засіб проти пошестей. Він імунізує. Наприклад, убиває мікробів грипу. Дудар. Але, мабуть, не вбиває всіх мікробів усіх хвороб. А про носорогів цього й знати не можна.
Беранже. Якби це відбувалось десь інде, в іншій країні, а ми про це дізналися б із газет, то можна було б усе спокійно обговорювати, всебічно вивчати питання, робити об’єктивні висновки. Влаштували б академічні дебати, понаїздило б науковців, письменників, законників, учених жінок, художників. А ще й просто людей, це було б цікавим, привабливим, повчальним. Та коли ви самі серед подій, коли зненацька зіткнулися з брутальною реальністю фактів, то не можна не відчувати себе захопленим безпосередньо, ви надто приголомшені, щоб зберігати свою витримку.
Дудар. Зло, зло! Пусті слова! Хіба можна знати, де зло, а де добро? Звичайно, вподобання в нас різні. Ви передусім за себе боїтесь. Істина саме в цьому, але ви ніколи не станете носорогом, так, справді, у вас нема покликання!
Дудар. Любий мій Беранже, завжди треба намагатися зрозуміти. Й коли хочеш збагнути явище і його наслідки, то чесність думки спонукає докопатись аж до причин. І цього треба прагнути, бо ми ж мислячі істоти. Повторюю вам, мені це не вдалося, я не знаю, чи вдаватиметься й надалі. В будь-якому разі спочатку треба ставитись прихильно або принаймні нейтрально, виявити нескутість розуму, властиву науковому мисленню. Бо все логічне. Зрозуміти — значить виправдати.
Дудар. Як на мене, щось ви дуже самовпевнені. Хіба можна знати, де кінець нормальності й початок ненормальності? Ви можете визначити, що нормальне, а що ненормальне? Ні лікар, ні філософи не можуть розв’язати цієї проблеми. Ви мусили б знати про це.
Беранже. Часом роблять зло й не прагнучи цього. Або ж дають йому поширитись.
Понять – значит оправдать.
Жан. Ви скрізь бачите лише погане. Бо для нього втіха бути носорогом, це для нього втіха! В цьому нема нічого дивного. Беранже. Звичайно, нічого дивного в цьому нема. Хоч я сумніваюсь, що це така вже втіха для нього. Жан. Чому саме? Беранже. Мені важко сказати чому. Це й так зрозуміло. Жан. А я вам кажу, що бути носорогом не гірше, ніж людиною. Носороги, зрештою, такі ж, як і ми, і мають однакове з нами право на життя!
Одиночество тяготит. И люди тоже.